82100, вул, 22-Січня, 41, м. Дрогобич, Львівська область, Україна

(03244)2-15-38

OS Linux: освіті, державним структурам, громадянам

липня 9, 2017 by Суспільство і освіта Прокоментуй!

1. ЧОМУ LINUX, А НЕ WINDOWS?

Краще пізніше — аніж ніколи! Не вкради, не пожадай добра свого ближнього, не лукав... Так, або ж іншими словами, вчили нас — навчали ми своїх дітей, наголошуємо про ці цінності онукам! Тоді дозвольте запитати вас любі вчителі, поважні державні мужі усіх рівнів, шановні громадяни: “Чому держава Україна займає перше місце у світі за користуванням піратським програмним забезпеченням?”. Ми усі поголовно займаємося ЗЛОДІЙСТВОМ! Ми — КРАДЕМО! Ми порушуємо і Божі заповіді, і етичні норми світових суспільних відносин!

ДЕ Ж ВИХІД З ЦЬОГО ЗАМКНУТОГО КОЛА?

https://uk.wikipedia.org/wiki/Вільне_програмне_забезпечення

stolmenВІЛЬНЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (англ. free software, software libre, чи libre software). Термін ВПЗ вперше впровадив Річард Столмен (1983 року), засновник проекту GNU (General Public License); програмне забезпечення, яке надає користувачу ряд свобод:

  • свобода 1” — запускати програму;
  • свобода 2” — вивчати й змінювати її початковий код відповідно до
    власних потреб;
  • свобода 3” — вільно розповсюджувати копії програми;
  • свобода 4” — розповсюджувати модифіковані версії програми.

Якщо хоча б однієї із цих свобод немає, програма не належить до вільного програмного забезпечення. Таким чином, якщо програма надається безоплатно, це ще не означає, що програма є вільним софтом: існує ряд безоплатних програмних продуктів, джерельний код яких не публікується, або на які існують обмеження використання чи розповсюдження. Такі програми не є вільним програмним забезпеченням.

При тому вільне програмне забезпечення не обов'язково мусить бути безоплатним: копії можна розповсюджувати і за гроші, але не можна при тому заборонити безоплатно копіювати програму далі чи обмежувати користувача в будь-якій зі свобод, зазначених вище.

torvaldsТим часом, 1991 р., Лінус Торвальдс (англ. Linus Torvalds), фінський студент Університету Гельсінкі, як своє хобі розпочав розробку іншого ядра. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері Minix — спрощену Unix-подібну операційну систему, розроблену Ендрю Таненбаумом для навчання. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати його операційну систему, що спонукало Торвальдса створити заміну для Minix. Спершу Торвальдс назвав своє ядро «Freax», що є схрещенням слів «free» та «freek», плюс додання літери «Х», котра часто використовується у іменах Unix-подібних операційних систем. Назву «Linux» придумав Арі Лемке, котрий на той час адміністрував FTP-сервер мережі фінських університетів, він і надав назву «Linux» мережі, з якої проект Торвальдса був уперше доступний для завантаження.

Тому, LINUX(ВПЗ — вільне програмне забезпечення) операційна система, яка розповсюджується з ліцензією GNU (General Public License) https://uk.wikipedia.org/wiki/Linux

linux3Лі́нукс (англ. Linux, повна назва — GNU/Linux) — загальна назва UNIX-подібних операційних систем на основі однойменного ядра. Це один із найвидатніших прикладів розробки вільного (free) та відкритого (з відкритим кодом, open source) програмного забезпечення (software) їх вихідні коди доступні усім для використання, зміни та розповсюдження абсолютно вільно (в тому числі й безкоштовно). На відміну від власницьких операційних систем (на кшталт Microsoft Windows та MacOS X).

Ядро Лінукс та більшість програмного забезпечення GNU розповсюджується під ліцензією GNU General Public License (GNU GPL). Ліцензія GPL вимагає, щоб усі зміни, що вносяться до джерельних текстів програмного забезпечення, також мали цю ж ліцензію. У 1997 році Лінус Торвальдс заявив, що «Випуск Лінукс під ліцензією GPL, певно, найкраще, що я зробив». Інше програмне забезпечення може використовувати інші ліцензії: багато бібліотек використовують GNU Lesser General Public License (LGPL) — ліберальніший варіант GPL, а X Window System використовує ліцензію MIT (Мічиганський технологічний інститут).

2. ВЛАСНИЙ ДОСВІД КОРИСТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНИМИ СИСТЕМАМИ LINUX ТА WINDOWS

З 1998 року (першої купівлі комп'ютера — з OS Windows 5, 4 Мбайт оперативної пам’яті, 10 Мбайт об’єму жорсткого диску та процесором серії i486) і по лютий 2017 року — користувався тільки Windows. Хоча п'ять років пропагую серед клієнтів, яких обслуговую, вільне програмне забезпечення (в тому числі і Linux та LibreOffice), але за специфікою програмного бухгалтерського обліку і сам не наважувався переводити всіх під операційну систему Linux (зараз вирішив на 70% ці проблеми).

На даний час уже чотири місяці працюю тільки під Лінуксом. За цей період часу особисто протестував 8 різних операційних систем Linux. Які переваги даної системи? 1. Стабільність в роботі. 2. Швидкість. 3. Без будь-яких очищень реєстру, вірусів, та надокучливих російськомовних сервісів (типу mail_ru, yandex та тому подібне). 4. Невибагливість до системних ресурсів комп’ютера. 5. Безкоштовне завантаження через інтернет. 6. Вільне розповсюдження для будь-якої структури.

І ще один приклад: більше року тому дочка купила новий ноутбук — як виявилося «залізо заточено» тільки під Windows 10. Ліцензійна 10- ка дорога, ламати систему принципово не хотів (та і іншим не рекомендую), під сімку драйверів немає — переконав встановити Linux! Висновок: за більше року роботи системи я ані одного разу до неї (системи) не дивився!!! Тим більше, що скарг від дочки немає! Поки що одні плюси від операційної системи Linux — тому і РЕКОМЕНДУЮ! Мінуси: додається більше роботи під час налаштування системи «для себе».

Системи для новачків, маю на увазі тих хто виявить бажання переходити з Windows, — зверніть увагу на Linux Mint 18_1 LTS (з 5-ти річною підтримкою), конфігурації оболонок: cinnamon, mate, xfce, kde (різні вимоги до параметрів комп'ютера). Для більш старих апаратів: Lubuntu, Xubuntu, Kubuntu. Є і інші системи Лінукс, які поки що не описую у даній статті, але які я тестував.

Система для шкіл: Linux Edubuntu — (анг. education — освіта; ubuntu — операційна система; edubuntu — проект для шкіл та використання дітьми вдома) — це спеціальна операційна система розроблена для навчання! Я не розумію, чому вона (система) досі не запроваджена у школах? Навіщо потрапляти під «дамоклів меч» правоохоронних органів (піратські програми, “ламані” російськомовні версії Windows XP, які уже близько трьох років більше не отримують оновлення від Microsoft і до того ж — така сама участь чекає операційну систему Windows 7, якщо не помиляюся, — у 2018 році.)! Навіщо витрачати шалені державні кошти на Windows — коли без проблем, безкоштовно завантажуєш вказані операційні системи LINUX і спокійно працюєш та навчаєш.

Тоді чому при досить таки значних перевагах Linux присутнє таке ігнорування даною операційною системою? Я наведу ще один приклад, який, на мою думку, промовисто свідчить, що таке ставлення притаманне багатьом громадянам нашої держави, на жаль. За родом своєї підприємницької діяльності (IT-сфера) я приймаю участь час від часу у електронних закупівлях. Переглядаючи пропозиції замовника звернув увагу на закупівлю 10-ти офісних пакетів Microsoft Office 13, які коштують досить таки дорого! Послав на електронну пошту даного закладу листа з власним коментарем, що навіщо витрачати таку суму державних грошей коли існує альтернатива, наприклад: LibreOffice та Linux!? У відповіді мене повідомили, що їх працівники НЕ НАВЧЕНІ працювати з іншими офісами окрім Microsoft!? І це пишуть вчені мужі, які займаються наукою!!! Як же тоді переконати пересічного громадянина??? А надалі подумайте над наступною інформацією: “Чому і для чого росіяни у 2010 році розробили та впровадили у своїх державних органах влади свої операційні системи на основі ядра LINUX???”.

У наступних рядках цієї статті я напишу не надто популярне вирішення проблеми з запроважденням операційної системи Linux в експлуатацію у межах України! Але погодьтеся, коли потрібно терміново рятувати важкохворого — потрібно діяти рішуче — незважаючи на біль та небажання хворого терпіти цей біль! Отже метод єдиний — це НАКАЗ!!! Певна річ, наказ стосується тільки державних установ та організацій — громадяни вирішують самі, як їм поступати, а також і відповідати за свої наміри та вчинки, щодо використання операційних систем, як перед фізичними контролюючими органами — так і після фізичної смерті перед Творцем за порушення заповідей: 8. Не кради та 10. Не пожадай...! Інтелектуальна власність наших ближніх теж входить в десять заповідей Божих, якщо ми вважаємо себе християнами і з скорботним виглядом вистоюємо Служби Божі у храмах. Вибір за кожним окремо! Тільки хочу наголосити — не перекладаймо вину за свої дії (прикриваючись власною фальшивою неміччю виконати необхідне) на іншого!!!

25 червня 2017 року.


Успіху. З повагою. Хомин Ігор Йосипович

помічник-консультант депутата
Львівської обласної ради Грицик Ольги Богданівни
+380969538517
serpiko@ukr.net http://serpiko.info

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *